ЩОДО ЗВИНУВАЧЕНЬ, ВИСУНУТИХ ГЕНЕРАЛЬНОЮ ПРОКУРАТУРОЮ ЛІДЕРУ ПАРТІЇ "БАТЬКІВЩИНА" ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

Так звана "справа Юлії Тимошенко", сфальсифікована Генеральною прокуратурою за розпорядженням президента та його оточення, є на 100% замовною і політичною.
Кримінальну справу проти Юлії Тимошенко порушили наче б то за "правопорушення" 1996 року саме тоді, коли вона не злякалася назвати речі своїми іменами, зайняла безкомпромісну позицію щодо тіньових "авторитетів" і очолила демократичну опозицію в Україні.
Звинувачення, які висуваються Тимошенко є настільки безглуздими і абсурдними, що навіть студент-трієчник юридичного факультету за лічені хвилини не залишить від "аргументів" прокуратури каменя на камені. Саме тому прокуратура так боїться передавати справи до суду і тримає невинних людей по кілька років в слідчих ізоляторах в жахливих умовах.
Звинувачення на адресу Юлії Тимошенко (вони стосуються тільки роботи корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ)' були однозначно спростовані в судах, в тому числі - в міжнародних.
Коли Юлія Тимошенко була народним депутатом України і очолювала Опозиційний кабінет міністрів, тоді влада вперше спробувала звинуватити її, як колишнього керівника корпорації ЄЕСУ, в "відмиванні" грошей. Однак, не зважаючи на шалений, несамовитий тиск на судову владу з боку влади виконавчої та президентської адміністрації, суди всіх рівнів (в тому числі Арбітражний суд України) були змушені визнати, що корпорація діяла в межах законодавства і без жодних зловживань.
І лише нещодавно, коли Юлія Тимошенко працюючи віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу, дозволила собі не погодитися з грабіжницькою політикою президента та його оточення в енергетиці, арбітражний суд ухвалив БЕЗПРЕЦЕДЕНТНЕ в судовій практиці рішення: він відмінив свої попередні рішення, в яких діяльність корпорації ЄЕСУ визнавалася законною. Це і стало формальним приводом до "реанімації" сфальсифікованих кримінальних справ п'ятирічної давності.

Сьогодні Юлію Тимошенко звинувачують:

По-перше, у приховуванні прибутків, "відмиванні грошей" ЄЕСУ і т. ін.
Але при цьому "пінкертони" Генеральної прокуратури чомусь "забувають" сказати, що лише після того, як Юлія Тимошенко перекрила тіньові кошти пінчукам, медведчукам, суркісам, бакаям, Волковим і т.д., абсолютно незаконно були визнані недійсними угоди корпорації ЄЕСУ з її партнерами, а кошти, що випливали з цих угод було голосно оголошено "тіньовими".
Щоб пересічним громадянам було зрозуміло про що йдеться, можна провести таку аналогію. Наприклад, ви чесно працюєте на якомусь підприємстві чи в установі, отримуєте, як належить, чесно зароблену платню. Але, хтось із ваших недоброзичливців, використовуючи особисті зв'язки чи так званий "блат", домагається того, що якийсь "потебенько" районного масштабу приймає рішення, що ви отримували зарплату незаконно. Все. Ви миттєво оголошуєтеся "ворогом народу" і вас кидають за грати. Ось за такою схемою працює сьогодні прокуратура.
По-друге, Юлію Тимошенко звинувачують у контрабанді газу.
Це взагалі абсолютна нісенітниця. Як можна заводити в країну газ КОНТРАБАНДОЮ? -Хіба в балонах.
За тієї умови, коли єдина централізована газотранспортна система повністю контролюється державою, а кожен кубометр газу перебуває на жорсткому обліку, про ніяку контрабанду не може
бути й мови. Спеціалісти просто сміються з цього звинувачення. Адже говорити про контрабанду газу настільки ж безглуздо, наскільки можна говорити про "контрабанду" здорового глузду, почуття гумору чи поганого настрою.
По-третє, Юлію Тимошенко звинувачують у дачі хабара Павлові Лазарету:
Як це робиться? - Прокуратура бере фінансові документи двох будь-яких іноземних фірм і фінансові відносини між ними оголошує "хабарем" Тимошенко на користь Лазаренка. На яких підставах? З таким самим успіхом можна сказати, що це хабар Кучми - Лапікурі, чи Пстебенька - Кравченкові.
Але справа навіть не в цьому.
В Україні часів незалежності дійсно було два найбільших державних злочинці. Це -Кучма і Лазаренко. Причому останній - лише слухняний учень першого. Саме Кучма тягнув Лазаренка на політичний олімп, саме Кучма вішав на Лазаренка ордени, вони вдвох парилися в сауні і жарили "шашлики". Кучма створив Лазаренка, як скарбника та фінансиста своєї родини. Саме на добробут Кучми працював Лазаренко, не забуваючи, зрозуміло, й про свій достаток. І лише тоді, коли Лазаренко вийшов із під контролю, зменшив процент відрахувань Кучмі з тіньових прибутків, а також дав зрозуміти, що й сам би не проти керувати державою, тільки тоді Кучма оголосив Лазаренка своїм особистим ворогом, а зараз намагається перевісити на Лазаренка всі свої гріхи.
Дуже дивно спостерігати сьогодні тим людям, які пам'ятають як тепло товаришували Кучма і Лазаренко, коли президент звинувачує екс-прем'єра у злочинах. Бо Кучма і Лазаренко -де, як, за Маяковським "Ленін і партія" - близнюки-брати. І коли ми говоримо "Кучма" розуміємо "Лазаренко", а коли говорим "Лазаренко", розумієм "Кучма".
Тож якщо ми питаємо сьогодні, за що Юлію Тимошенко кинули за грати, то для всіх чесних і порядних людей повинно бути зрозуміло, що це:
-за те, що вона за рік роботи в Уряді вивела з тіньової сфери біля 10 мільярдів гривень І фактично ліквідувала корупцію в енергетиці;
-за те, що саме ці гроші були заплачені людям як пенси, стипендії та зарплати, а не пішли в бездонну кишеню Кучми та його оточення;
-за те, що Тимошенко показала, що в цій країні можна навести порядок і жити на справедливості, але таким як Кучма це не під силу;
-за те, що Юлія Тимошенко чи не єдиний з українських політиків, хто першим повів реальну, а не удавану боротьбу з корупцією і службовим бандитизмом, хто не побоявся кинути рішучий виклик кримінально-олігархічній мафії
-за те, що Юлія Тимошенко не зламалася, не замовкла, а стала лідером демократичної опозиції і надією тих людей, хто ще має сподівання мити в нормальній, чесній, демократичній Україні.
І звичайно ж, не слід забувати про те, що фальсифікуючи справу Тимошенко, влада прагне відвернути увагу громадськості від своїх справжніх жахливих злочинів - від касетного
Влада боїться Юлію Тимошенко, боїться навіть тоді, коли вона за ґратами. Влада боїться того, що за всі свої злочини доведеться відповідати.