CornerCircleTop.gif (2257 bytes)

CornerCircleBottom.gif (1054 bytes)

Змова Олігархів

На таємній нараді найбільш впливові симпатики Президента придумали план дій який допоможе утримати владу - незалежно від подальшої долі Леоніда Кучми
Як стало відомо з достовірних джерел, відбулася таємна нарада українських політиків і підприємців, яких прийнято називати "олігархами". Це - переважно представники трьох політичних середовищ, представлені у парламенті групами "Відродження регіонів" та "Трудова Україна" і фракцією СДПУ(о).
Розглянувши ситуацію в державі, ці політики узгодили між собою план дій. Він полягає у наступних кроках.
Перше. Необхідно ще до початку квітня відправити у відставку прем'єр-міністра Віктора Ющенка і сформувати "коаліційний уряд" на основі парламентської більшості, який очолив би Сергій Тигипко. Уряд складатиметься переважно з представників згаданих вище фракцій, а ряд портфелів буде роздано націонал-демократам. Можливо, будуть спроби запропонувати ряд постів в уряді й представникам опозиції. Джерела "Поступу" кажуть як про доконаний факт; що змовникам уже вдалася домовитися з комуністами, який обіцяють серйозну фінансову підтримку і кілька посад у майбутньому уряді і Верховній Раді.
Друге. Необхідно провести безболісну й швидку заміну голови Верховної Ради України, оскільки Іван Плющ видається їм надто ненадійною і надто слабкою фігурою. Він не здатний встановити повний контроль над роботою парламенту. Як варіант майбутнього спікера називається кандидатура Віктора Медведчука.
Третє. У разі, якщо кризову ситуацію з державі не вдасться виправити, олігархічне середовище буде готове до "здачі" Президента.
У такому випадку виконуючим обов'язки Президента стає прем'єр-міністр (на той час, згідно з планом, Сергій Тигипко). Через 90 днів Тигипко матиме всі шанси стати новим Президентом.
Четверте. Погодитися на вимоги опозиції (внесення змін до Конституції з метою перетворення України на парламентсько-президентську республіку та проведення виборів до парламенту на пропорційній основі). При цьому мобілізувати всі зусилля, адміністративний і фінансовий ресурси і добитися створення в парламенті олігархічної більшості (блоку партій, контрольованих олігархами). Як, результат - до осені цього року олігархи здатні здобути тотальний контроль над усіма гілками влади.
Першою "ластівкою" і першим сигналом з олігархічного табору про те, що нинішнє президентське оточення заради збереження своїх
впливів і зміцнення свого становища готове піти на певний компроміс із опозицією, стала заява Валерія Пустовойтенка про те, що він готовий стати посередником у переговорах із Форумом національного порятунку. Про діалог і необхідність пошуку компромісу нині говорять і Леонід Кравчук та інші політики з президентського оточення. І це тоді, коли їх шеф заявляє, нібито жодної опозиції немає, а криза в Україні існує лише на папері. Якби у Президента дійсно були слухняні соратники, то вони просто ігнорували б опозицію.
Але й опозиція тепер поставлена у доволі цікаве становище. Знову може підтвердитися відома теза про те, що революції здійснюються фанатиками, а з їх плодів користають відверті негідники.
Тому найближчим часом опозиція, очевидно, вимагатиме не лише усунення він виконання обов'язків силових міністрів, а й виступить із гаслом відсторонення від активної політичної діяльності тих, кого нині прийнято іменувати олігархами.
У 1946 році у Нюрнберзі відбувався суд над Системою. Тому нині не можна обмежуватися напівкроками; усунувши від влади Кучму, Марчука, Кравченка, Потебенька. Потрібно змінити Систему.

Кость Бондаренко, "Поступ", Львів